- вибрик
- [ви/бриек]
-ка, м. (ў) -ку, мн. -кие, -к'іў
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
вибрик
Смотреть что такое "вибрик" в других словарях:
вибрик — у, ч. 1) Стрибок із відкиданням задніх ніг (про копитних тварин). || Грайливий стрибок (про людей). 2) перен. Раптова примха, безпідставна, непослідовна дія, нечемний вчинок, вислів … Український тлумачний словник
вибрик — вихватка, витівка, коник, викрут, примха, випад, но[у]мер, фокус, шту(ч)ка, каверза, трюк, фіґлі мн., фіґлі міґлі мн., фортель … Словник синонімів української мови
вибрик — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
коник — а, ч. 1) Зменш. пестл. до кінь 1). •• Морськи/й ко/ник риба, голова якої схожа на кінську. 2) перен., рідко. Те саме, що вибрик 2). •• Викида/ти ко/ники робити дивні, несподівані вчинки; робити вибрики (у 2 знач.) … Український тлумачний словник
витівка — 1) (учинок, дія, що виходить за межі узвичаєних норм), вибрик, вихватка, коник, номер, фокус, шту(ч)ка, каверза, трюк, фіґлі мн., фіґлі міґлі, фортель 2) (що н. сказане / вчинене для розваги, сміху), вигадка, жарт, пустощі … Словник синонімів української мови
коник — 1 іменник чоловічого роду, істота кінь; комаха коник 2 іменник чоловічого роду вибрик; улюблена тема … Орфографічний словник української мови
